Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Для вас – сміття, для мене – скарб». Як волонтер на візку створює окопні свічки для бійців ЗСУ

Опубліковано

12 років тому життя Вадима Базюка змінилося докорінно. Через невдалий стрибок у воду чоловік пошкодив хребет і опинився в інвалідному візку. Попри депресію та апатію Вадим все ж знайшов сили боротися за повноцінне життя. 

Повномасштабну війну чоловік зустрів на Львівщині, разом із родиною. Попри можливість покинути країну він вирішив залишатися та допомагати ЗСУ. Сьогодні Вадим створює для бійців окопні свічки, які дозволяють не лише зігрітися, а й навіть приготувати обід.

Вадим Базюк

Волонтер, виготовляє окопні свічки для бійців ЗСУ

Невдало пірнув – й опинився на візку

Я навчався у Тернопільській області на столяра. Згодом переїхав працювати до Києва. Та 12 років тому невдало пірнув у воду й отримав перелом шийного відділу хребта, відтоді пересуваюся на візку. Крім того, мене взагалі не працюють пальці рук та ноги.

Перші роки після травми я страждав від депресії. Однак згодом поступово почав працювати над собою, проходив реабілітацію в спеціалізованих центрах, курси масажів. Намагався щось самостійно робити.

У 2013 році я поїхав в український Крим, де познайомився з майбутньою дружиною – вона теж на візку. Ми зустрічалися на відстані, тому що я жив під Києвом, у Боярці, а вона – на Львівщині. Та через кілька років я переїхав до неї, ми влаштували невелике весілля. Два роки тому в нас народилася донечка.

Фото: Instagram Вадима Базюка

Я намагаюся працювати за будь-якої нагоди та постійно пробую себе в чомусь новому. Завжди запитую: «А чи зможу я це зробити?». Пробував займатися столяркою – те, на що я навчався. Роблю дощечки для кухонних меблів. Також люблю риболовлю.

Залишилися в Україні, бо віримо в ЗСУ

Ми не збирали тривожну сумку, але я вірив, що буде повномасштабне вторгнення. Хоча думав, що лише зі сторони Луганщини та Донеччини, а аж ніяк не з Білорусі. Про початок великої війни дізнався зранку 24 лютого, коли ми з родиною увімкнули телевізор.

Спершу ми були шоковані. Оскільки ми з дружиною маємо право на виїзд, упродовж першого тижня були думки про виїзд за кордон. Ми розуміли, що в нашій ситуації, коли ми на візках, пережити війну буде дуже складно. 

Читайте також: «Ми стали людьми з підручників історії». П’ять історій про молодь з прифронтових міст, яка наближає нашу перемогу

Щонайменше, нереально знайти бомбосховище, пристосоване для людей з інвалідністю. Та попри все ми вирішили залишитися. Чому? Чесно кажучи, не знаю. Просто віримо в Збройні сили України.

Перетворив сміття на допомогу ЗСУ

З перших днів війни ми перекидали для фронту кошти різним благодійним організаціям. Більше нічим допомогти не могли. Та півтора місяця тому  я прочитав статтю, у якій розповідали, що бійці потребують окопних свічок для обігріву. Трохи погуглив – виявилося, їх доволі просто робити.

Я зрозумів, що в мене є основний компонент для окопних свічок. Улітку я ходив на риболовлю й весь час брав із собою консервовану кукурудзу, а додому приносив порожні баночки. Їх у мене назбиралося багацько. Я не викидав, аби не засмічувати ставок. Тепер виходить, що те, що інші вважали сміттям, для мене перетворилося на скарб.

Фото: Instagram Вадима Базюка

Мене зацікавило, чи зможу я сам зробити окопну свічку, без сторонньої допомоги. Родина підтримала, сказали, аби я пробував та старався.

Я назбирав цих баночок, відмочив їх, почав знімати етикетки. Потім нарізав картон. У мене все вийшло, єдине, що в першій партії я не міг залити банки парафіном чи воском, тому що посудина була гарячою. Але з цим допоміг племінник. Готову свічку ми підпалили й дивилися, як вона горить, перевіряли, чи немає неприємного запаху.

Окопна свічка дозволяє приготувати обід

Окопна свічка не лише світить, а й зігріває. З її допомогою бійці можуть зварити їжу, розігріти воду на чай тощо. Функціонал залежить від об’єму свічки. Якщо це баночка з-під кукурудзи, то її достатньо, щоб готувати їжу. А якщо баночка з-під котячого корму на 80 грамів, то вона може зігріти руки та ноги.

Серед переваг окопних свічок – мобільність: зі свічками легко переміщатися з позиції на позицію. Вони відразу готові до використання, швидко загоряються без додаткового часу та зусиль. Горять попри вітер, вологу та дощ.

Фото: Instagram Вадима Базюка

Я тестував, скільки горить моя окопна свічка. Банка обʼємом 80 грамів – приблизно дві години, а 300 грамів – 5-6 годин. Тому на них можна приготувати навіть борщ. До того ж їх можна затушити, а згодом використати знову.

Наростив потужності завдяки TikTok

Коли я лише замислювався над виготовленням окопних свічок, то сконтактував із волонтером, який живе неподалік. Запитав, чи є взагалі у  бійців така потреба. Він відповів, що раніше треба було, а зараз – хіба що трохи. Та все ж я передав свічки. Перша партія налічувала 13 свічок, а друга – 73. Бійці вже незабаром мають їх отримати.

Також у мене є сторінка у TikTok, де я розповідаю людям про свою діяльність. Думаю, можливо, хтось зголоситься допомогти. Також хочу своїм прикладом закликати інших людей виготовляти окопні свічки.

Фото: Instagram Вадима Базюка

Після того, як мої відео набули популярності, люди надіслали купу банок і різну сировину, а ще донатили на мої рахунки. Завдяки цьому ми змогли закупити все необхідне та продовжувати роботу.

Багато людей писали, що вони теж цим займаються, питали, де я купую матеріали. Крім того, отримав багато листів подяки, зокрема й від бійців із передової. Військові писали, що окопні свічки дуже стають їм у пригоді.

Технологія проста, головне – бажання

Технологія створення окопної свічки доволі проста, треба просто мати бажання це робити та допомагати ЗСУ. В основі – бляшанка. Важливо, щоб вона була не вищою восьми сантиметрів. А от завширшки може бути будь-якою. Підійдуть, наприклад, баночки від горошку чи кукурудзи. Утім варто пам’ятати: якщо тара зависока, свічка починає затухати.

Банку треба обов’язково відмити, аби від неї не тхнуло чимось неприємним під час використання. Далі слід зняти етикетку, висушити та вкласти всередину картон. Найкращий варіант – тришаровий.

Далі слід розтопити парафін із воском у пропорції 50 на 50. Також може бути виключно парафін або лише віск. Я, наприклад, купував харчовий очищений парафін. Його розхід – 300 грамів на одну баночку з-під кукурудзи та приблизно 110-120 грамів на банку з-під котячого корму. Заливаємо його у банку, чекаємо, поки застигне, – і свічка готова.

Парафін для окопних свічок. Фото: Instagram Вадима Базюка

Окопну свічку можна виготовляти й у польових умовах, якщо є сировина та матеріали. Але важливо мати сухий картон, тому що вологий буде тріскотіти під час горіння.

Допоможіть зігріти бійців

Зараз ми виготовляємо свічки вдвох із племінником, тому що об’єми дуже великі для однієї людини. Я пристосувався, як нарізати картон, коли пальці не працюють. Для цього використовую затиск, на якому фіксую ножиці під час роботи.

Фото: Скриншот з відео в Instagram Вадима Базюка

На зібрані кошти ми закупили нову партію банок – 540 штук. Не маємо часу чекати, поки окрема людина надішле нам чи принесе кілька штук. До того ж із пересилкою це вийде значно дорожче, ніж купити окремо.

Водночас я розумію, що незабаром попит на окопні свічки закінчиться. А оскільки в нас ще залишилися кошти від донатів, планую придбати за них щось інше. Найімовірніше, термобілизну та енергетичні батончики.

Та поки що ми продовжуємо гріти наших захисників, а для цього потребуємо вашої підтримки. Реквізити є у моїх соцмережах. Також закликаю інших наслідувати мій приклад. Коли закриємо цей запит, будемо допомагати з іншими напрямами. Робити все, що нам під силу.

Суспільство

Картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку

Опубліковано

Волонтери з Львова та фельдшерка-захисниця з Маріуполя з Луцька стали головними персонажами картин, які будуть представлені в Нью-Йорку та Парижі.

Про це повідомляє МКІП.

Фото: МКІП

Ідея картин

Кожен день в Україні народжуються нові героїчні історії, в яких головні ролі виконують звичайні люди. Вони виконують свою повсякденну роботу в умовах надзвичайної складності – зіткнення з смертельною небезпекою, стресом, відчаєм та іншими викликами, та демонструють незламність людського духу.

Масштабний мистецький проєкт Nezlamni.UA присвячений таким героям та героїням. Він об’єднує живопис, літературу та музику, щоб розповісти про їхню перемогу не лише в Україні, а й у всьому світі – від Парижа до Нью-Йорка.

Фото: МКІП

Про проєкт

Проєкт Nezlamni.UA є ініціативою Благодійного фонду “Культура.UA” і отримав фінансову підтримку Посольства Швейцарії, за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та за логістичної підтримки компанії “Нова пошта”.

Серцем проєкту є серія з 24 картин, яка вшановує всіх, хто допомагає вистояти у цей важкий час – парамедиків, військових, рятівників, працівників комунальних служб та інших героїв і героїнь. Спочатку виставка цих картин буде представлена у 5 найбільших містах України, а потім – за кордоном, на відомих мистецьких майданчиках Європи та США.

Фото: МКІП

Читати також: Коргі Лакі з України став моделлю для пам’ятника королеві Єлизаветі II в Англії

Про картини

Одне з полотен проекту зображує волонтерів, що активно допомагають у Львові: Сергія Канюка, Ірину Федишин, Віталія Човника та Ліну Леушену з Благодійного фонду “Там, де живе надія”.

Ірина Федишин, співачка, приєдналася до команди фонду і разом вони успішно співпрацюють. Вона організовує благодійні концерти та збирає кошти для підтримки ЗСУ, тоді як команда фонду купує, діагностує, фарбує та доставляє автомобілі на передову. За їхніми спільними зусиллями вдалося передати військовим вже 159 транспортних засобів. Автором картини про них є Тарас Гончаренко.

Також, одне з полотен проекту присвячене інспекторці прикордонної служби вищої категорії, фельдшерці відділу прикордонної служби “Сартана” Людмилі Кравчук з Луцька.

Людмила – захисниця Маріуполя, яка пройшла жахи російського полону та повернулася, зберігши своє внутрішнє світло. Автором картини про Людмилу є художник Юрій Гончаренко.

Нагадаємо, що демо гри Threads of War про звільнення України від окупантів вже доступне на платформі Steam.

Фото: МКІП

Читати далі

Суспільство

У Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини

Опубліковано

Творці фільму “Євродонбас” організовують вуличну виставку на Михайлівській площі в Києві, яка буде присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини.

Про це повідомляє Pragmatika.

Про виставку

Виставка присвячена спадщині європейських країн на території Донеччини й Луганщини, щоб розібрати міф про виключно радянське походження цих земель. Відвідувачі зможуть дізнатись про історію будинку британця Джона Г’юза, засновника Донецька, гімназію в Лисичанську, залишену бельгійцями, млин Пітера Діка в селищі Нью-Йорк, побудований німцями, комбінат Ілліча в Маріуполі, створений американцями й бельгійцями, тощо.

Читати також: В Україні анонсували безоплатні курси англійської мови для ВПО

Організатори виставки прагнуть розповісти про історичну спадщину Маріуполя, Дружківки, Нью-Йорка, Лисичанська, а також показати руйнування архітектурних пам’яток до й після повномасштабного вторгнення Росії.

“Після роботи над фільмом “Євродонбас” наша команда вирішила ініціювати вуличну виставку для киян. Адже, на жаль, переважна більшість будівель, які ми демонструємо на виставці, уже знищені російськими окупантами”, – розповідає авторка проєкту Анна Паленчук.

Виставка триватиме з 21 травня до 4 червня.

9 травня, о 17:00, відбудеться показ документального фільму “Євродонбас” в інформаційно-виставковому центрі Національного музею Революції гідності.

Нагадаємо, що в Київ Цифровому запустили опитування щодо перейменування вулиць.

Також ми повідомляли, що виробники дронів можуть отримати гранти на 80% від вартості проєкту.

Фото: афіша виставки

Читати далі

Суспільство

“Вторгнення. Операція “Дунай”: вийшов трейлер про події в Чехії 1968 року

Опубліковано

Український політичний трилер “Вторгнення. Операція “Дунай” представив свій офіційний трейлер. Фільм розкриває події 1968 року в Чехословаччині, зосереджуючись на придушенні Празької весни та боротьбі країни проти радянської окупації.

Про це повідомляє Держкіно.

Про фільм

Події фільму відбуваються наприкінці 1960-х років, коли Чехословаччина вирішила позбутися комуністичного режиму. Однією з ключових постатей Празької весни був Франтішек Крігель, лікар і політик, який народився в єврейській родині в Галичині. Проте радянська влада не була готова втрачати свою зону впливу, і в одну ніч знищила надії народу на свободу.

Читати також: В Україні анонсували безоплатні курси англійської мови для ВПО

Радянські танки ввійшли до Праги, а кремлівські спецслужби розпочали полювання. Франтішека Крігеля разом з представниками уряду викрали і вивезли до Москви. У полоні під тиском КДБ їх змушують підписати протокол, що означає згоду на військову окупацію країни. Проте Крігель відмовляється ставити свій підпис, навіть попри загрози ліквідації його та близьких, кинувши виклик навіть самому Леоніду Брежнєву.

Нагадаємо, що послуга ОСББ в Київ Цифровому стала переможницею міжнародної технологічної премії.

Також ми повідомляли, що в Київ Цифровому запустили опитування щодо перейменування вулиць.

Фото: Вторгнення. Операція “Дунай”

Читати далі